Бійцю АТО з Тернопільщини всіляко перешкоджають в отриманні земельної ділянки

На Тернопільщині боєць АТО уже понад півроку не може отримати обіцяну земельну ділянку, передає Depo.Хмельницький з посиланням на Погляд.

У сільрадах відмовляють чоловікові, який повернулася з війни, бо "чужий". Не знайшлося землі для військового і у рідному селі.

Василь Стефанчук більше року провів на фронті. Коли повернувся з Донецької області, вирішив зайнятися господарством та будівництвом. Утім у рідних Гаях Шевченківських бійцю відмовили у виділенні ділянки. Історія повторилася й в інших селах.

"Позиція місцевої влади просто шокує: коли ми були в окопі, то всі були свої, всі герої, а тепер, очевидно, від нас відцуралися", - нарікає АТОшник, якомувідмовляють в наданні земельного наділу через відсутність прописки.

Втім, знущання з бійця на цьому не закінчилися. Коли після тривалого оббивання порогів Василеві нарешті запропонували ділянки, вони виявилися непридатними для будь-якого виду господарства. Одна – поблизу сміттєзвалища, а до іншої – не можливо навіть доїхати.

"Переважно учасникам АТО виділяють землю, яка нікому непотрібна. До прикладу, запропонована ділянка на половину знаходиться під високовольтними лініями, а на половину – на північному схилі. Туди неможливо навіть машиною заїхати: із двох сторін залізниця", – пояснює Василь.

У Держгеокадастрі кивають на місцевих чиновників, за погодження з якими і виділяються ділянки, місцеві ж чинуші вишукують безліч відмовок: то земля під пасовищем знаходиться, то її просто на всіх не вистачає..

У Держгеокадастрі такі твердження спростовують.

"Сільрада має 170 га земель ненаданих і 100 га, відведених спеціально для сінокосіння і випасання худоби. Тобто об’єм земель сільськогосподарського призначення дозволяє забезпечити наділами своїх жителів по всіх видах використання, та ще й надати по 2 га для особистого селянського господарства учасникам АТО, незалежно від місця проживання", - коментує в.о. начальника відділу держгеокадастру Зборівського району Оксана Пригара.

Висновок напрошується сам по собі: замість того, щоб віддячити бійцям за своє мирне і сите існування, місцеві "царьки" дбають лише про свій добробут.

Проте, так буде не завжди...