Округ №164: Хто на Тернопільщині відтіснить від депутатства свободівця Головка

Журналісти Depo.ua в рамках проекту "Вибори-2019. Повне оголення" створили електоральну карту виборчих округів. Ми розповідаємо як змінювались межі округів, хто і коли перемагав на окрузі, а головне завдяки чому, які технології застосовувалися, які були успішними, а які – ні. Хто претендує на цей округ на майбутніх виборах та які у них позиції. Все ця інформація - вже у відкритому доступі на порталі ВИБОРИ-2019.

Округ №164

Центр: місто Збараж

Опис меж: Збаразький, Лановецький, Підволочиський, Шумський райони, частина Кременецького району

Орієнтовна кількість виборців: 172 620

Кількість виборчих дільниць: 307

Місцезнаходження ОВК: Костел Бернардинів, м. Збараж, вул. Незалежності, 8

Збаразький округ включає в себе північні райони Тернопільщини, які є переважно аграрними. Окрім вирощування рослин та розведення тварин тут також працюють переробні підприємства. Всі центри районів, що входять в округ, є невеличкими містами з населенням до 15 тисяч мешканців. З єдиним виключенням – у місті Кременець, яке є центром Кременецького району, мешкає більше 20 тисяч, і тут є кілька відносно потужних промислових підприємств.

Цей край є багатим на історичні, природні та культурні пам'ятки. А у Кременецькому районі у місті Почаїв розташована Почаївська лавра – місце паломництва вірян з України та з-за її меж.

Довідка: Округ з центром у Збаражі в сьогоднішніх його межах виник у 2012 році. До цього часу розподіл територій між округами на Тернопільщині був іншим. У 1998 та 2002 роках центром округу було місто Кременець, а до складу входили Збаразький, Зборівський, Кременецький, Лановецький, Шумський райони. У 2006 та 2007 роках округ складався з двох районів – Збаразького та Лановецького. Аж поки у 2012-му округ набув нинішніх обрисів.

Під час президентських виборів ТВО майже співпадав з нинішнім парламентським округом, включаючи у себе Збаразький, Зборівський, Кременецький, Лановецький, Шумський райони.

Президентські вибори

На Тернопільщині ніколи не любили комуністів. Тож, обираючи у 1999-му між Симоненком та Кучмою, більша частина виборців "збаразького" округу голосовала саме за Кучму, вбачаючи в ньому більш демократичного лідера. Підтримка була безпрецедентно потужною – 89,58% проти скромних 7,25% у лідера "червоних".

у 2004-му році – Ющенко перевершив Кучму-99, здобувши тут 94,22%, тоді як Янукович в третьому турі обмежився 4,12%.

Тим не менш, вже після реінкарнації і перебування на посаді прем'єр-міністра результат Януковича у 2010-му дещо підріс – 12,73%. За Тимошенко тут в той раз віддали голоси 83,57% виборців.

У 2014-му Порошенко переміг з порівняно скромним як для нього результатом у 54,11%.

Президентські вибори (межі нинішнього округу №164 )
1999 рік. II тур	Леонід Кучма – 89,58%	Петро Симоненко – 7,25%
2004 рік. III тур	Віктор Ющенко – 94,22%	Віктор Янукович – 4,12%
2010 рік. II тур	Юлія Тимошенко – 83,57%	Віктор Янукович – 12,73%
2014 рік	Петро Порошенко – 54,11%	Юлія Тимошенко – 18,10%

На Тернопільщині, повторимось, завжди низько цінували так звані "червоні" партії: соціалісти, комуністи та інші партії лівого спрямування дуже рідко потрапляють тут на призові позиції. Так, у 1998 році тут традиційно для західної України перемогли "Народний рух" та "Національний фронт".

У 2002-му на перші позиції вийшла "Наша Україна" Ющенка з шаленими 63% підтримки, тоді як БЮТ був на другому місці з 22%.

А вже 2006-го Блок Юлії Тимошенко вирвався уперед, здобувши 37%. "Наша Україна" відкотилася до 27%.

У 2007-му БЮТ продемонстрував результат у 51%, тоді як "НУ-НС" Ющенка-Луценка зупинився на позначці 27%.

2012 рік став роком тріумфу "Свободи", яка тоді взяла в окрузі №164 безпрецедентні 23%, посівши друге місце після "Батьківщини" (38%).

У 2014-му вдалішим виявився "Народний фронт" (32%), а БПП був змушений задовольнятись 20%. "Свобода" в той рік відкотилася на 5 позицію, здобувши 7%.

Партії-лідери парламентських виборів (межі нинішнього округу №164)
1998 рік	Народний Рух України - 20.23% Виборчий блок партій "Національний фронт" - 13.15% Народна партія (Народна аграрна партія України, Аграрна партія України) - 7.14% Народно-демократична партія - 5.96% Виборчий блок Соціалістичної партії України та Селянської партії України "За правду, за народ, за Україну!" - 5.66% Партія Зелених України - 4.89% Соціал-демократична партія України (об'єднана) - 4.44% Комуністична партія України - 3.91%
2002 рік	Виборчий блок політичних партій "Блок Віктора Ющенка "Наша Україна" - 63.80% Виборчий блок політичних партій "Виборчий блок Юлії Тимошенко" - 21.90% Виборчий блок політичних партій "За Єдину Україну!" - 2.41%
2006 рік	"Блок Юлії Тимошенко" - 37.65% Блок "НАША УКРАЇНА" - 27.88% Український Народний Блок Костенка і Плюща - 11.33% Соціалістична партія України - 4.78%
2007 рік	"Блок Юлії Тимошенко" - 51.83% Блок "НАША УКРАЇНА – НАРОДНА САМООБОРОНА" - 32.65% Партія регіонів - 3.72%
2012 рік	Політична партія Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина" - 38.71% Політична партія Всеукраїнське об'єднання "Свобода" - 23.51% Політична партія "УДАР (Український Демократичний Альянс за Реформи) Віталія Кличка" - 16.42% Партія регіонів - 9.64% Політична партія "Наша Україна" - 3.62% Комуністична партія України - 3.26%
2014 рік	Політична партія "НАРОДНИЙ ФРОНТ" - 32.74% ПАРТІЯ "БЛОК ПЕТРА ПОРОШЕНКА" - 20.04% Радикальна Партія Олега Ляшка - 9.51% Політична партія "Об'єднання "САМОПОМІЧ" - 9.42% Політична партія Всеукраїнське об'єднання "Свобода" - 7.76% Політична партія Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина" - 7.41% Політична партія "Громадянська позиція (Анатолій Гриценко)" - 3.47%

Мажоритарником від "збаразького" округу у 1998 році став Михайло Ратушний – відомий діяч націонал-демократичного табору. У той рік Ратушний буквально "вирвав" перемогу у есдека Ростислава Шиллера, який відстав від Ратушного на якихось двісті голосів.

Для Ратушного депутатство 98-го року не було ні першим, ні останнім. До цього він був обраний у цьому ж окрузі. А у 2002-му був включений у список "Нашої України", але відразу до парлменту не потрапив, а змушений був чекати, доки Ющенко не стане президентом і не потягне у виконавчу владу депутатів-списочників від свого блоку. І завдяки цьому Ратушний став нардепом, "підтягнувшись" по партійним спискам.

У 2002-му, коли Ратушний пішов лише за списком "Нашої України", округ він залишив іншому представнику ющенківської команди – Олегу Гуменюку. Місцевий підприємець відігравав не останню роль в Українській народній партії, був голової Тернопільської обласної організації "Нашої України". Завдячуючи цьому партійному бренду, який користувався неабиякою підтримкою серед мешканців Тернопільщини, Гуменюк того року взяв 47% голосів, не залишивши шансів жодному з конкурентів. У майбутньому роль Гуменюка у партійній діяльності була настільки суттєвою, що він отримував місця у прохідних частинах списку і у 2006-му, і у 2007-му роках.

Після перерви у 2006-2007 років, коли вибори відбувались лише за списками, новим мажоритарником "збаразького" округу став Михайло Головко. У 2012 році його підтримка була на рівні 45%.

Популярність 30-річного Головка можна було пояснити його належністю до партії "Свобода", яка в той рік мала шалену популярність на Тернопільщині, займаючи перше і друге місця на партійних виборах.

Михайло Головко, з огляду на свій вік, не належить до товстосумів, що сколотили свої статки у "шалені 90-ті". Тож кар'єра молодого свободівця розвивається у поєднанні громадської активності, підприємництва та заробітчанства у Італії.

Залишаючись одним з лідерів Тернопільської "Свободи" Головко повторив свій успіх і під час позачергових виборів Верховної Ради 2014 року. У той рік його результат виявився меншим, аніж 2012-го. Але 35% виявилося цілком достатньо, аби залишити "за бортом" Віктора Аніна – системного учасника виборів у "збаразькому" окрузі, який намагається не пропускати жодної можливості стати нардепом, але задовольняється, як правило, другим місцем.

Не можна виключати, що Михайло Головко спробує стати нардепом втретє. Але з огляду на швидке і впевнене падіння рейтингу "Свободи" йому доведеться розраховувати більше на власний рейтинг та матеріальний ресурс. Отже, матимуть шанси й інші кандидати.

Парламентські вибори (межі нинішнього округу №164)
1998 рік	Михайло Ратушний – 20,22%	Ростислав Шиллер – 20,06%
2002 рік	Олег Гуменюк – 47,30%	Віктор Анін – 14,09%
2012 рік	Михайло Головко – 45,33%	Володимир Клименко – 20,69%
2014 рік	Михайло Головко – 35,64%	Віктор Анін – 11,89%