Округ №165: Тернопільщина, де Януковича принижували "з особливим цинізмом"

Журналісти Depo.ua в рамках проекту "Вибори-2019. Повне оголення" створили електоральну карту виборчих округів. Ми розповідаємо як змінювались межі округів, хто і коли перемагав на окрузі, а головне завдяки чому, які технології застосовувалися, які були успішними, а які – ні. Хто претендує на цей округ на майбутніх виборах та які у них позиції. Все ця інформація - вже у відкритому доступі на порталі ВИБОРИ-2019.

Округ №165

Центр: місто Зборів

Опис меж: частина міста Тернополя, Бережанський, Зборівський, Козівський, Підгаєцький, Тернопільський райони, частина Кременецького району

Орієнтовна кількість виборців: 175 035

Кількість виборчих дільниць: 308

Місцезнаходження ОВК: будинок катехизації, м. Зборів, вул. Миру, 6

Ця частина Тернопільщини усіяна численними архітектурними та культурними пам'ятками. У Бережанах, які віднесено до списку історичних міст і селищ 1-ї категорії цінності України, ми знайдемо такі пам'ятки як унікальний вірменський собор, міську ратушу, Бережанський замок, монастирі та костели. Тут практично кожен будинок у старому місті – об'єкт історичної спадщини. Теж саме стосується Зборова, та мало не всіх інших населених пунктів округу, де у тій чи іншій мірі збереглася унікальна спадщина попередніх віків.

Але з економічними успіхами регіону все склалося дещо інакше. Райони є, переважно, дотаційними. Розвинутих промислових підприємств мало. Населення переважно живе заробітчанством, пересилаючи кошти родичам з інших країн Європи.

Довідка: В різні роки округ, центр якого нині дислокується у Зборові, мав різні обриси. У 1998-2002 роках він мав за центр місто Бучач, а до його складу входили Бережанський, Бучацький, Зборівський, Козівський, Монастириський та Підгаєцький райони. Вже у 2006-07 роках він став більш схожим на нинішній 165-й – з центром у Зборові він включав Бережанський, Зборівський та Козівський райони. І нарешті в 2012-му набув нинішніх меж.

На президентських виборах 1999 року він був у тих же межах, що й під час парламентських виборів-98. У 2004-му центр округу вже був у Зборові, а до його складу входили Бережанський, Зборівський, Козівський, Підгаєцький та Тернопільський райони. Таким він "дійшов" і до позачергових виборів 2014 року.

Президентські вибори

На Західній Україні ніколи особливо не шанували комуністів. Але всієї глибини електорального презирства зміг осягнути лідер українських "червоних" Петро Симоненко у 1999-му: тут за нього в другому турі проголосували лише 2% вибрців, тоді як його конкурент Кучма отримав неймовірні 95%.

Янукович, який формально не був "червоним", впав в електоральному сенсі ще глибше Симоненка – з третього туру революційних помаранчевих виборів 2004 року майбутній біглий президент вийшов з принизливими 0,9%. Тоді як Ющенко отримав тут 98%.

У 2010-му Януковича "полюбили" сильніше. Але 5% проти 91% у Тимошенко все ще виглядали надто несерйозно.

У 2014-му, під час позачергових виборів Порошенко був на першій позиції з традиційним як для Тернопільщини результатом у 64%.

Президентські вибори (межі нинішнього округу №165)
1999 рік. II тур	Леонід Кучма – 95,56%	Петро Симоненко – 2,18%
2004 рік. III тур	Віктор Ющенко – 98,17%	Віктор Янукович – 0,90%
2010 рік. II тур	Юлія Тимошенко – 91,29%	Віктор Янукович – 5,50%
2014 рік	Петро Порошенко – 64,39%	Юлія Тимошенко – 14,40%

Нелюбов тернополян до "червоних" чітко простежується і на прикладі пропорційних виборів. У ті роки, коли на Сході та в Центрі комуністи та соціалісти ще набирали більшість, тут вони навіть не долали тривідсотковий бар'єр. Те ж саме можна сказати і про Партію регіонів, яка лише один раз взяла тут більше 3% - у 2012 році, коли Янукович ще був президентом.

Під час більшості вибрчих кампаній фаворитами були політичні сили Віктора Ющенка та Юлії Тимошенко. І навіть у 2012-му, коли більша частина України просто "забула" про "Нашу Україну", у Зборові та Бережанах вона ще долала прохідний бар'єр.

Партії-лідери парламентських виборів (межі нинішнього округу №165)
1998 рік	Народний Рух України - 39.97% Виборчий блок партій "Національний фронт" - 19.67% Народно-демократична партія - 3.86% Народна партія (Народна аграрна партія України, Аграрна партія України) - 3.53% Партія Зелених України - 3.48%
2002 рік	Виборчий блок політичних партій "Блок Віктора Ющенка "Наша Україна" - 76.28% Виборчий блок політичних партій "Виборчий блок Юлії Тимошенко" - 14.70%
2006 рік	Блок "НАША УКРАЇНА" - 43.16% "Блок Юлії Тимошенко" - 30.00% Український Народний Блок Костенка і Плюща - 10.60%
2007 рік	"Блок Юлії Тимошенко" - 49.13% Блок "НАША УКРАЇНА – НАРОДНА САМООБОРОНА" - 41.57%
2012 рік	Політична партія Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина" - 43.40% Політична партія Всеукраїнське об'єднання "Свобода" - 29.32% Політична партія "УДАР (Український Демократичний Альянс за Реформи) Віталія Кличка" - 14.97% Партія регіонів - 4.83% Політична партія "Наша Україна" - 3.77%
2014 рік	Політична партія "НАРОДНИЙ ФРОНТ" - 37.77% ПАРТІЯ "БЛОК ПЕТРА ПОРОШЕНКА" - 19.55% Політична партія "Об'єднання "САМОПОМІЧ" - 11.06 % Політична партія Всеукраїнське об'єднання "Свобода" - 7.83% Політична партія Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина" - 6.90% Радикальна Партія Олега Ляшка - 6.53% Політична партія "Громадянська позиція (Анатолій Гриценко)" - 3.24%

В 1998 році депутатом від округу став банкір Олег Іщенко. Це був його другий похід у депутати - перед тим, у 1994-му, він обирався у мажоритарному окрузі на Буковині.

Наступним обранцем округу був майбутній губенатор Тернопільщини, а на момент виборів 2002 року - чиновник обласної адміністрації - Іван Стойко. Його підтримали більше половини виборців, що прийшли на дільниці. Такий успіх пояснюється підтримкою Стойка з боку Віктора Ющенка, партія якого в той рік набрала в окрузі шалені 76%.

Прихильність Стойка до Ющенка відкрила йому шлях до губернаторства - очільником Тернопільщини він став відразу, як Віктор Андрійович отримав повноваження підписувати президентські укази. І пробув ним майже три роки - аж поки не повернувся у парламент у 2007-му, пройшовши за списком знову таки ющенківського "НУ-НСу".

Щоправда в майбутньому Стойко змінив політорієнтацію, вдягнувши білосердешну майку адепта партії Юлії Тимошенко. За що й був виключений з Народного руху України. І вже під прапорами БЮТ він став нардепом у 2012 році, але не на цьому окрузі, а на сусідньому - 167-му. В 2014-му Стойко депутатом не став, але став згодом радником міністра внутрішніх справ Арсена Авакова.

Після "мажоритарної перерви", у 2012 році, вибори в Зборові виграв молодий "тимошенківець" Володимир Бойко, який цілеспрямовано робив кар'єру у лавах "Батьківщини", займаючи різні посади в тернопільській організації.

Після недовгого депутатства, яке завершилося у 2014-му призначенням дострокових виборів, Бойко відслужив у АТО і у 2016 році влаштувався начальником управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області.

Його наступником у депутатському кріслі став банківський юрист з Тернополя Тарас Юрик. Юрик у 2014-му йшов як висуванець БПП і зміг набрати 45% голосів. Його найближчий конкурент, "бютівець" Петро Репела, зміг "взяти" лише 13% голосів.

Ставши депутатом Юрик не забував про свій округ, опрацьовуючи такі вигідні теми, як розвиток дитячого спорту та освіти. Не забував Юрик і звітувати про "вибивання" державних субвенцій для округу.

В 2018 році депутат став ще більш помітним завдяки активному піару. І це підтверджує його наміри обратись нардепом і в 2019 році.

Парламентські вибори (межі нинішнього округу №165)
1998 рік	Олег Іщенко – 56,03%	Євген Філь – 12,27%
2002 рік	Іван Стойко – 58,21%	Михайло Цимбалюк – 13,04%
2012 рік	Володимир Бойко – 39,53%	Іван Чайківський – 21,86%
2014 рік	Тарас Юрик – 45,09%	Петро Репела – 13,73%