Округ №167: Як пробився у депутати "чортківський троглодит" Олег Барна

Округ, де колись обирався Іван Драч, нині перебуває у "безроздільній власності" "яценюконосця" з БПП

Округ №167: Як пробився у депутати "чорт…

Журналісти Depo.ua в рамках проекту "Вибори-2019. Повне оголення" створили електоральну карту виборчих округів. Ми розповідаємо як змінювались межі округів, хто і коли перемагав на окрузі, а головне завдяки чому, які технології застосовувалися, які були успішними, а які – ні. Хто претендує на цей округ на майбутніх виборах та які у них позиції. Все ця інформація - вже у відкритому доступі на порталі ВИБОРИ-2019.

Округ №167

Центр: місто Чортків

Опис меж: м. Чортків, Борщівський, Заліщицький, Чортківський райони

Орієнтовна кількість виборців: 150 664

Кількість виборчих дільниць: 211

Місцезнаходження ОВК: м. Чортків, вул. Шевченка, 23 (приміщення районної ради)

В економічному сенсі округ, центром якого є Чортків, не може похвалитись надто розвинутими промисловими підприємствами. В районах представлено підприємства переважно місцевого значення та аграрні підприємства, потужності яких не дозволяють завантажити роботою всіх здібних до роботи. Тож багато мешканців цих районів є заробітчанами, які підтримують економіку рідного краю грошовими транзакціями з інших країн Європи.

Довідка: Протягом всіх президентських (починаючи з 1999 року) і майже всіх парламентських (починаючи з 1998 року) кампаній округ був в тих самих межах, включаючи Борщівський, Заліщицький та Чортківський райони. Лиш у 2006 та 2007 роках, коли Тернопільщина виявилася поділеною не на 5, а на 7 округів, "чортківський" округ був у складі Чортківського та Гусятинського районів.

Президентські вибори

На Тернопільщині комуністів та інших "червоних" не люблять та ніколи не любили. У далекому 1999-му, обираючи між Симоненком та Кучмою, більша частина виборців "чортківського" округу голосовала саме за Кучму, вбачаючи в ньому більш демократичного лідера. Підтримка була безпрецедентно потужною – 93,34% проти скромних 3,71% у лідера "червоних". І це був не найменший показник голови КПУ, якого у сусідньому "зборівському" окрузі оцінили у 2,18%.

У 2004-му році – Ющенко був на Тернопільщині мегапопулярним і здобув в Чорткові 96,82% голосів, тоді як Януковича місцеві виборці обмежили двома відсотками.

Варто зазначити, що через 6 років, коли Янукович встиг "відродитись" після поразки-2004 і стати прем'єром, він дещо збільшив свій рейтинг на 166-му окрузі – в 2010-му тут за нього проголосували 6,58%. Це був далеко не найгірший його результат на Тернопільщині..

У 2014-му Порошенко переміг з високим як для Тернопільщини результатом у 59,18%.

Президентські вибори (межі нинішнього округу №167 )

1999 рік. II тур

Леонід Кучма – 93,34%

Петро Симоненко – 3,71%

2004 рік. III тур

Віктор Ющенко – 96,82%

Віктор Янукович – 2,10%

2010 рік. II тур

Юлія Тимошенко – 90,36%

Віктор Янукович – 6,58%

2014 рік

Петро Порошенко – 59,18%

Юлія Тимошенко – 17,69%

Як вже зазначалося, на Тернопільщині "червоні" ніколи не були в пошані: соціалісти, комуністи та інші партії лівого спрямування геть зрідка потрапляють тут на призові позиції. У 1998 році традиційно для Західної України у Чорткові перемогли "Народний Рух" та "Національний фронт".

У 2002-му на перші позиції вийшла "Наша Україна" Ющенка з результатом, який мало кому міг здатись посереднім – ця партія взяла в Чорткові 76,52%. У партії Тимошенко було зафіксовано 9,93%. Жодна інша партія тривідсоткового бар'єру в той рік не подолала.

В 2006-му "Наша Україна" зберегла лідерство, хоч "схудла" вдвічі (37,37%). Втрачене "підібрала" Тимошенко, блок якої набрав майже 35%.

У 2007-му БЮТ вийшов вперед, перетягнувши на свою сторону більше половини виборців (55%). "НУ-НС", керований Ющенком та Луценком, набрав 35%.

2012 рік став роком тріумфу "Свободи", яка вишла на першу в окрузі позицію, набравши майже 40%. "Свобода" в той рік в Чорткові навіть перемогла "Батьківщину" з її 36,57%. Тривідсотковий бар'єр здолали ще "УДАР" і Партія регіонів.

У 2014-му серед двох лідерів впевненіше почувався "Народний фронт" (38,89%). А БПП взяв вдвічі менше - 18,56%. "Свобода" в той рік відкотилася на четверту позицію, здобувши 9,16%.

Партії-лідери парламентських виборів (межі нинішнього округу №167)

1998 рік

Народний Рух України - 26.24%

Виборчий блок партій "Національний фронт" - 22.01%

Соціал-демократична партія України (об'єднана) - 5.86%

Народна партія (Народна аграрна партія України, Аграрна партія України) - 5.48%

Народно-демократична партія - 3.90%

Партія Зелених України - 3.59%

Комуністична партія України - 3.33%

2002 рік

Виборчий блок політичних партій "Блок Віктора Ющенка "Наша Україна" - 76.52%

Виборчий блок політичних партій "Виборчий блок Юлії Тимошенко" - 9.93%

2006 рік

Блок "НАША УКРАЇНА" - 37.37%

"Блок Юлії Тимошенко" - 34.79%

Український Народний Блок Костенка і Плюща - 10.22%

Соціалістична партія України - 3.14%

2007 рік

"Блок Юлії Тимошенко" - 55.52%

Блок "НАША УКРАЇНА – НАРОДНА САМООБОРОНА" - 35.09%

2012 рік

Політична партія Всеукраїнське об'єднання "Свобода" - 39.66%

Політична партія Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина" - 36.57%

Політична партія "УДАР (Український Демократичний Альянс за Реформи) Віталія Кличка" - 9.44%

Партія регіонів - 6.41%

2014 рік

Політична партія "НАРОДНИЙ ФРОНТ" - 38.89%

ПАРТІЯ "БЛОК ПЕТРА ПОРОШЕНКА" - 18.56%

Політична партія "Об'єднання "САМОПОМІЧ" - 9.30%

Політична партія Всеукраїнське об'єднання "Свобода" - 9.16%

Політична партія Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина" - 6.45%

Радикальна Партія Олега Ляшка - 6.32%

Політична партія "Громадянська позиція (Анатолій Гриценко)" - 3.37%

ПОЛІТИЧНА ПАРТІЯ "ВСЕУКРАЇНСЬКЕ АГРАРНЕ ОБ'ЄДНАННЯ "ЗАСТУП" - 3.35%

Мажоритарні вибори

1998 рік став вдалим для Івана Драча, який перед тим пропустив одну каденцію (від 1994 року), хоча був депутатом того історичного скликання, депутати якого голосували за суверенітет України. Український поет, перекладач, кіносценарист, драматург, державний і громадський діяч Іван Драч також був і активним борцем за незалежність України. Він є і першим головою Народного Руху України.

Драч також став депутатом і у 2002 році, пройшовши за списком "Нашої України" під номером 31. 2018 року Драч у віці 81 року помер від гострого інфаркту міокарда.

Наступником Драча в "чортківському" окрузі став Михайло Полянчич. Відзначимо, у 2002 році вибори в Чорткові нагадували "кращі" приклади радянської безальтернативної виборчої системи: лідер перегонів Полянчич набрав тут неймовірні 75%. Тоді як найближчий його конкурент Олег Повадюк взяв лише 5,58%.

Полянчич до свого першого обрання нардепом у 2002 році вже робив спроби потрапити до парламенту – в 98-му він балотувався у Житомирській області, але невдало. До сподівань стати нардепом Полянчич багато років рухався чиновницьким шляхом. У 1991 році він був вже першим заступником голови райвиконкому у своєму рідному Сколівському районі на Львівщині. Потім був заступником голови райдержадміністрації, заступником начальника сільгоспуправління Львівської ОДА. Згодом були посади заступника голови ДАК "Хліб України", заступника гендиректора "Укрзернопродукту" і, нарешті - віце-президента українсько-американського ТОВ "Рейлін-Консалтинг". Потім Полянчич дістався омріяного депутатського крісла, яке зберіг за собою і під час кампаній 2006 і 2007 років, здобуваючи мандат завдяки участі у списках "Нашої України".

В 2012 році, коли після тривалої перерви повернулись "мажоритарні" вибори, з суттєвою перевагою мандат в Чорткові здобув колишній губернатор Тернопільщини часів Ющенка Іван Стойко. Вперше депутатом Стойко став у 2002 року – коли він був не надто високим чиновником Тернопільської обласної адміністрації. Першою перемогою Стойко зобов'язаний своєму патрону Віктору Ющенку, партія якого в той рік набрала в окрузі шалені 76%.

Палка прихильність Стойка до Ющенка відкрила йому шлях до губернаторства - очільником Тернопільщини він став відразу, як Віктор Андрійович у 2005 року отримав повноваження підписувати президентські укази. І пробув ним майже три роки - аж поки не повернувся у парламент у 2007-му, пройшовши за списком знову таки ющенківського "НУ-НСу".

В майбутньому Стойко змінив політорієнтацію, вдягнувши білосердешну майку адепта партії Юлії Тимошенко. Саме під прапорами БЮТ він став нардепом у 2012 році в Чорткові. В 2014-му Стойко депутатом не став, але став радником міністра внутрішніх справ Арсена Авакова.

А на місце Стойка прийшов черговий народний обранець. Педагог Олег Барна став відомим на Тернопільщині завдяки своїй активній участі в організації вчительських протестів у 90-ті роки. Потім створював правозахисну групу, в якій об'єднав жителів семи навколишніх сіл проти відключення електроенергії населенню та для захисту страйкарів від переслідування правоохоронними органами. Унаслідок цих дій пішли у відставку тодішній голова Чортківської РДА та начальник районної міліції.

У 2000 році Олег Барна очолив у Чортківському районі акцію "Україна без Кучми". У 2001 році у Києві перед стінами Верховної Ради та адміністрації президента Леоніда Кучми провів акцію символічного захоронення політичних трупів "кучмократії" на знак протесту проти звільнення Віктора Ющенка з посади прем'єр-міністра. Був автором інших страйків та протестів на рівні району та області.

Після тяжкої автомобільної аварії у 2008 році став інвалідом 3-ї групи.

Активний учасник Євромайдану в Чортківському районі та у Києві. Отримав поранення в голову та вибите праве плече внаслідок протистоянь 18 лютого 2014 року в Маріїнському парку.

Добровольцем пішов у ЗСУ в зону АТО, боєць 128-мої окремої гірсько-піхотної бригади, командир міномета (псевдо "Дядько Олег")

Але відомим на всю країну Барну зробив його епатажний випад проти Арсенія Яценюка у 2015 році. Саме тоді Олег Барна здійснив "наругу" над лідером "Народного фронту" і тодішнім прем'єром: Барна, взявши прем'єра у доволі двозначний захват, виніс того з-за трибуни Верховної Ради. За що був вчергове жорстоко побитий – на цей раз депутатами з фракції Яценюка. А першим, хто зміг тоді ухопитись за горло зухвалого "яценюконосця", був лідер фракції "Народного фронту" Максим Бурбак.

Активність Олега Барни в парламенті та на окрузі не дає підстав думати, що колишній вчитель-страйкар поступиться своїм округом у 2019 році.

Парламентські вибори (межі нинішнього округу №167)

1998 рік

Іван Драч – 21,04%

Сергій Жижко – 20,54%

2002 рік

Михайло Полянчич – 75,01%

Олег Повадюк –5,58%

2012 рік

Іван Стойко – 33,68%

Володимир Бедриківський – 16,01%

2014 рік

Олег Барна – 28,53%

Тарас Козак – 15,58%

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Тернопіль

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme